		ТУРКЛУБ „РОМАНТИК“

Серет 2009 (вЁд ЗалЁзцЁв до Чорткова)

Початок походу: 7 серпня 2009 р.

ЗакЁнчення:══16 серпня 2009 р.

Учасники походу:

1. Володимир Хмелюк √ капЁтан

2. Марина Хмелюк √ матрос, шеф-кухар, фотограф

Запланована нитка маршруту: м. Ки©в √ м. ТернопЁль (потяг) √ смт. ЗалЁзцЁ (автобус) √ м. ТернопЁль (сплав) √ м. МикулинцЁ (сплав) √ м. ЧорткЁв (сплав) √ с. БЁльче-Золоте (сплав) *═√ с. Городок (сплав)═√ м. ЗалЁщики (сплав) √ м. Ки©в (потяг). * ПЁдкреслено не пройдену дЁлянку.

Мета походу: удвох на байдарцЁ ╚Щука-2╩ (надалЁ, Щука) в зазначенЁ термЁни пройти маршрут, записати GPS-трек, скласти звЁт, розвЁятися

Довжина маршруту планована √ 246 км, пройдена √ 148 км.

ПротяжнЁсть походу √ 10 днЁв (прибуття/вЁдбуття √ 3 днЁ, сплав √ 7 днЁв)

ГрафЁк руху (постфактум):

1-й день √ 19 км. (23 з блуканнями) швидка течЁя, вихЁд о 12.45, трек

2-й день √ 18 км. швидка течЁя, три години борсання в плавнях

3-й день √ 27 км. середня течЁя

4-й день √ 18 км. однЁ завали

5-й день √ 16 км. дощ зранку, завали

6-й день √ 17 км. дощ ввечерЁ

7-й день √ 31 км. течЁя середня, стали ранЁше

ПЁдготовчЁ матерЁали: карти генштаба, орЁ╨нтовний опис маршруту на http://www.poezdnik.kiev.ua/reki/seret/kniga_po%20dnestru2.html

Похил рЁчки √ 0,9 м/км

РЁвень води √ середнЁй

Даний документ ╨ художнЁм описом походу з абсолютно суб▓╨ктивними оцЁнками.

ПЁдготовка:

╡дея пЁти на Серет з▓явилася якось несподЁвано. ДрузЁ пЁшли в КарелЁю, куди я не потрапив Ёз-за часових обмежень, а органЁзувати собЁ хоч якусь вЁдпустку хотЁлося. ВЁдкривши атлас рЁчок Укра©ни, задумався: там бував, там зараз води нема╨, там Ё без мене туристЁв тонами. ХотЁлося знайти якусь спокЁйну рЁчку, бажано в гостинних захЁдних краях, на якЁй було б якнайменше двоногих. Повагався мЁж Серетом та Збручем Ё обрав перший. ОскЁльки рЁчка передбачалася спокЁйна Ё без особливих сюрпризЁв, довжину маршруту обирав виходячи з розрахункЁв 40 км/день та день на непередбаченЁ обставини. ДЁзнавшись про мо© плани, виявили бажання при╨днатися знайомЁ з Одеси. У цьому випадку я думав виходити з Тернополя на катамаранЁ. Готую карту в GPS-навЁгатор (для магелановських тритонЁв це досить муторне заняття). Марина паралельно вирЁза╨ та кле©ть паперовий аналог. ОписЁв рЁчки малувато, але я й не дуже шукав, хотЁлося йти наобум. ╡сторЁю пам▓яток та визначних мЁсць теж не переглядаю (хоча в нетЁ ╨ що почитати), адже в малому екЁпажЁ вЁд судна далеко не вЁдЁйдеш, та й цЁлЁ ЁншЁ.

Квитки беру заздалегЁдь, тож мЁсця випадають в самий акурат (центр вагона Ё з нижньою полкою). Довго вагаюся, чи брати рибальськЁ снастЁ. НарештЁ Марина перекону╨ мене, що з запланованим маршрутом та скопом обов▓язкЁв, що падуть на нашЁ плечЁ, буде не до риболовлЁ.

Пакую речЁ: надувна двомЁсна байдарка Щука http://stalker.lib.ru/bajdarka.htm , ремнабЁр, насос, весла, карЁмат пЁд ноги, мочалка, чалка, двЁ пари сплавних рукавиць, два 80-и лЁтровЁ гермо мЁшки http://www.neris.kiev.ua, намет http://turobzor.info/palatki/ekstrim/palatka-fjord-nansen---galahad.html, лЁтнЁ спальники http://bizzon.com.ua/product_info.php /cPath/68_81/products_id/1800 та http://bizzon.com.ua/product_info.php/ cPath/68_91/products_id/281, Ёжевський карЁмат, самонадувний килимок, надувна подушка, казанковий трос, кострова рукавиця, 5 коробок сЁрникЁв, газовий пальник, два пЁвтора лЁтровЁ казанка, двЁ миски, двЁ чашки, двЁ ложки, два ножа, черпак, кухонна дошка, засЁб для миття посуду з ганчЁркою та деручкою, двЁ зЁжмаканЁ пЁвтора лЁтровЁ пластиковЁ пляшки на воду (третя купиться разом з водою в потяг), аптечка, репеленти, засоби вЁд/для/пЁсля загару, рулон срального паперу, мило, пакетики шампуню, рушник, фотоапарат http://mobius.com.ua/camera_model-Pentax--W60.htm, телефони, записник, двЁ ручки, годинник, два пЁджопники, два лЁхтарики http://bizzon.com.ua/product_info.php/cPath/93/products_id/3017, карти з мапником, GPS-навЁгатор http://magellan-triton-300.smartphone.ua/, акумулятори та батарейки АА, набЁр кулькЁв, револьвер http://www.firelion.com.ua/index.php? productID=224, одяг.

Продукти: 3б. сардини в маслЁ, 3б. кЁльки в томатЁ, 1б. бичкЁв в томатЁ, 1б. паштету, 1б. мЁдЁй з рапанами, 1б. свинячо© тушонки, 1б. курячо© тушонки, 1б. курячих шлуночкЁв в желе,═400 гр. гречки, 250 гр. рису, 140 гр. пшенично© крупи, 400 гр. мюслЁ, 1 гороховий брикет, 1п. згущеного молока (350 гр.), 1п. майонезу, 1п. кетчупу, 1п. гЁрчицЁ, 2 п. борщово© заправки, 300 гр. цукру, 1шт. капусти, 12шт. картоплЁ, 10 шт. цибулЁ, 2 гол. часнику, 10 шт. моркви, 0,4л. олЁ©, 1булка Укра©нського хлЁба, 250 гр. сала, спецЁ©, чай, кава, 150 гр. коньяку.

Прибуття:

З квартири власним ходом з гермами за плечима Ё байдаркою в руках пряму╨мо з Мариною до зупинки Гната-Юри (ТЦ ╚КолЁбрЁс╩), заздалегЁдь звикаючи до ваги спорядження та прицЁнюючись до можливих темпЁв пЁшого пересування. ДалЁ √ тролейбус, пЁдхЁд до з/д вокзалу, та неспЁшне вантаження в по©зд ╧7 Ки©в-ТернопЁль, що вЁдправля╨ться 07.08.09 о 23.58.

О 7.40 наступного дня прибува╨мо в ТернопЁль. До автостанцЁ© можна добратися громадським транспортом або на таксЁ. Обираю другий варЁант як зручнЁший, викликаю таксЁ за номером 8(068)-231-13-11 (дякую ЮрЁ СкелЁ, що спить не дуже мЁцно Ё може дати досить квалЁфЁковану довЁдку по ТернопЁльщинЁ ;). ВЁд надокучливих ╚штатних вокзальних таксо╩ вЁдмовляюся принципово, оскЁльки ╚за 15 грн. нЁхто нам не по©де╩, а до ЗалЁзцЁв просять 140 грн. (Тут Ё надалЁ текст з щоденника видЁлено курсивом). Розбалакавшись з водЁ╨м таксЁ, з▓ясовую, що до ЗалЁзцЁв таксЁ коштувало б близько 60 грн. Ё що з селом потрЁбно акуратнЁше (адже росЁйська назва Заложцы, що зустрЁча╨ться в звЁтах та на картах, переклада╨ться зовсЁм не як заложцЁ, як я гадав; а ще крЁм села ЗалЁзцЁ ╨ село ЗалЁсцЁ┘). Що ж 8 грн., 10 хв. Ё ми на автостанцЁ©. Квитки до ЗалЁзцЁв коштують 10 грн., автобус на Кременець через Поча©в вЁдходить о 8.40, тобто через пЁв години.

РЁшаюсь перевЁрити народну приказку ╚зранку пиво робить диво╩ Ё куштую автентичне мЁсцеве живе микулинецьке пиво, √ справдЁ диво, √ повне Г┘

Через годину ми в ЗалЁзцях. Це невеличке але древн╨ селище (1483 р.?) ма╨ багату ЁсторЁю та кЁлька цЁкавих мЁсць, наприклад, костел св. АнтонЁя (ру©ни) та залишки замку (http://www.castles.com.ua/n34n.html). ЗлЁва мужики рибалять. ╡ просто протягом кЁлькох хвилин ловлять кЁлька гарних рибин (чи не карасЁ). Пройшовши повз озеро близько 300 м. мимо церкви, що виднЁ╨ться злЁва, стапелимся на зручнЁй галявинЁ ЛБ вЁдразу за мостом (не спутайте зЁ старицею злЁва вЁд озера). СнЁданок, збори, переупаковка речей, надування Щуки Ё в дорогу┘

Сплав:

Субота 08.08.09

═Стартували о 12.45. Вже за 5 хв. перший дерев▓яний мЁст, за 10 √ Ёнший. ШвидкЁсть течЁ© близько 2 км/год., тож на ЩуцЁ розвива╨мо швидкЁсть 6-7 км. Вража╨ кЁлькЁсть гусей, що сотнями зустрЁча╨ться через кожнЁ сто метрЁв. Через пЁв години бетонний мЁст. Обносимося, хоча можна було б пЁд ним пройти, якби не грамотно прив▓язаний до корми карЁмат.

Гусей ста╨ все бЁльше. Цей факт ста╨ важливим, якщо гусей розглядати як локальнЁ перешкоди. ЦЁ безтолковЁ створЁння, побачивши наш екЁпаж, або почувши гельготЁння Ёнших дзьобатих, миттю з берегЁв пруться в рЁчку (якщо там не були) Ё намагаються пливти поперед нами. Коли ж ми наздоганя╨мо стаю, вони, не в змозЁ втекти Ё не бажаючи повернути до берега, здЁймають перед нами страшний лемент Ё просто нЁагарськЁ водопади бризг, дбаючи, щоб ми не пересохли на палючому сонцЁ. ╡нодЁ десяток, другий гусей гонимо перед собою до кЁлометра (один гусак кричав нам про нашу неправоту довше години; думаю що дорогу додому вЁн навряд чи знайде) √ ста╨ страшно потрапити пЁд руку розгнЁваним хазяям.

НевдовзЁ пЁдходимо до рибгоспу. Про це попереджують непоодинокЁ запруди для вирощування молодняка. РибнЁ стави вЁд основного русла вЁддЁленЁ вузькою дорЁжкою, що на пЁвметра/метр вивищу╨ться над водою. Вони переважно зарослЁ очеретами, тож не зрозумЁло, чи використовуються зараз. Попереду гребля.

Обнос по ЛБ мимо собаки БаскервЁлей. Наглядач цЁкавиться, що ми тут шука╨мо, але дЁзнавшись, що ми туристи, повнЁстю заспокою╨ться Ё не заважа╨ пересуватися забороненою територЁ╨ю. При посадцЁ в байду спостерЁга╨мо цЁкаве явище: з рЁчки раз-по-раз пЁднЁмаються гЁгантськЁ вонючЁ вихлопи смороду √ булька╨ якась пЁдводна труба, через яку промисловЁсть вносить посильний вклад в екологЁю краю. Рибаки запевняють нас, що далЁ по рЁчцЁ повний ╚непрохЁд╩ Ё що туристи в цих краях рЁчкою взагалЁ не ходять. ОптимЁзму це не дода╨, а от для впертостЁ просто Ёдеальний стимул; крЁзь зуби цЁджу: ╚вЁдтепер √ ходять╩.

Через кЁлька хвилин перекону╨мося √ непрохЁд┘ правда не глобальний. З ентузЁазмом пробира╨мося через завали.

Зате пЁсля походу зможемо розповЁсти друзям (що залишили нас напризволяще один на один з Серетом, а самЁ пЁшли до КарелЁ©) про те, що ╡рпЁнь втратив корону само© завалено© рЁчки (http://karabin.com.ua/sub_pohod .php?poh_id=169&page=1).

ПодалЁ вЁд сЁл згра© гусей змЁнюються табунами рибакЁв, що принишкнуть десь пЁд вербою, закинуть сво© доннЁ вудки аж на протилежний берег (рЁчка ж вузька) Ё мовчать, щоб не наполохати собЁ рибу. А вже ти туристе-воднику будь уважним, щоб не заплутатися в павутиннЁ ледь помЁтно© риболовно© волосЁнЁ. Хоча якщо вЁдверто, то правду говорять про чемнЁсть та ввЁчливЁсть тернопольчан. От у нас такий рибак ще б Ё твЁй лексикон хранцюзько© поповнив би (це в кращому б випадку), а цЁ просто лупають очима, дивляться як на прибульцЁв, та чемно вЁтаються Ё лише деякЁ тетерЁ зло зиркають з пЁд лоба та цЁкавляться, навЁщо ж рибу полохати.

Згодом, немов чорнЁ та бЁлЁ смуги буття, все частЁше трапляються хащЁ та завали, з▓являючись, коли ©х абсолютно не очЁку╨ш, та зникаючи, коли вже й не надЁ╨шся. Все частЁше приходиться балансувати на тонких притоплених гЁлках протягуючи судно над заваленим стовбуром верби.

Попереду село ЧернЁхов. Виходжу на лодочнЁй ПБ, пЁднЁмаюся ╚але╨ю тЁней╩, що доводить до церкви. В однЁ╨© бабусЁ набираю питно© води (з рЁчки воду пити Марина вЁдмовилася навЁдрЁз та Ё я надивившись на чудасЁ© мЁсцево© екологЁ© схиляюся до думки, що прийдеться гартувати ЁмунЁтет Ёншим чином).

Входимо в плавнЁ. РЁчка вузька, дуже швидка, виля╨ через кожнЁ 50-100м., повертаючи щоразу на 180╟. Байдарку сильно заносить на поворотах, тож бЁльшЁсть часу Ёдемо лагом, гребучи веслом лише з одного боку (гребля здорово нагаду╨ гру Кармагедон на льоду. Важко прийшлося б кил╨ватим байдаркам). О 18.00 вирЁшили пройтися до 19.00 Ё шукати мЁсце для ночЁвлЁ.

РЁчка Серет з помЁж Ёнших вирЁзня╨ться дуже вередливим Ё суперечливим характером √ тЁльки ти прийняв якесь рЁшення, вона зробить все, щоб унеможливити його виконання. ╡ навпаки, в годину вЁдчаю вона пЁдкине тобЁ чисте плесо або затишну полянку. Пливучи плавнями, помЁчаю, що русло постЁйно звужу╨ться. З звичайних 4-6м воно перетворю╨ться в двометровий нешвидкий канал майже повнЁстю покритий зеленню, непомЁтно втрачаючи води через стЁни очеретЁв. Зате довкола просто рай для диких качок. Вони здЁймаються в повЁтря в кЁлькох метрах вЁд Щуки. Так Ё хочеться достати свЁй револьвер Ё спробувати вполювати.

Раз-по-раз налЁво в очерети вЁдходить невеличкий потЁчок. Тупик. Русло зненацька пропада╨, Ё лише придивившись, розумЁю, що перед нами завал з товстих колод та пустих пляшок, що повнЁстю сховався пЁд плавнями (плавнЁ √ шматки намулу з кущем очерету або осоки, що вЁльно дрейфують по руслЁ, доки не пристануть до якогось берега, або завалу в руслЁ). Прийма╨мо рЁшення копати вперед. Саме тут це слово набува╨ не переносного, а прямого значення. Кожен змах веслом просува╨ назад кЁлька кЁлограм чорного вонючого мулу та мЁрЁади жучкЁв Ё букашок або ж наступний кущ плавнЁв. Ходу вперед нема╨. Пробу╨мо розгойдати байдарку взад-вперед Ё на раз-два-три здЁйсню╨мо неоднозначнЁ поступальнЁ рухи вкриваючись струмками поту Ё триповерховими матами. Переконую матроса, що стоячи бачу русло, хоча вгаду╨ться воно досить нечЁтко. Виклавши всЁ сили, спробувавши розпихати пЁдводнЁ колоди ногами Ё чЁпляючись руками за чуби осоки Ё очеретЁв, через 15 хв. проштовху╨мо байдарку через 10-ти метровий завал. Нам вЁдкрива╨ться 20 метрЁв води, пЁсля чого русло зника╨ остаточно. Тупик. Встаю на байдарку, але довкола бачу лише очерети. НавЁгатор пЁдказу╨, що до ╡вачЁвського озера залишилося всього 400 м., а от до берега як до лЁвого, так Ё до правого бЁльше пЁв кЁлометра. Потроху починаю усвЁдомлювати реальну картину, де двЁ людини загубленЁ в очеретах за сотнЁ метрЁв вЁд берега зустрЁчають нЁч┘ Огорта╨ страх Ё вЁдчай. Мозок судорожно шука╨ рЁшення. Мовчки знЁмаю шорти, перехоплюю зляканий Ё здивований погляд Марини, кажу:

- Ну я пЁшов┘

- ?!!

- Попрацюю СусанЁном

Щойно я спробував ступити на якусь купину, вЁдразу вЁдчув себе Муму, митт╨во ввЁйшовши по груди в в▓язку вонючу багнюку. Дна в цих мЁсцях не Ёсну╨ (надалЁ пробував встромити весло √ два метра жижЁ Ё жодного опору). ╡нстинктивно спираючись на балони корми байдарки тягнуся вверх √ безрезультатно. З Марининою допомогою забираюся в байдарку. ФЁльми жахЁв Ё ╚фактор страху╩ вЁдходять на заднЁй план в порЁвняннЁ з цим видовищем: сотнЁ водяних комах Ё незрозумЁлих черв▓якЁв повзають по мо╨му тЁлу, копирсаючись в грязьовЁй масцЁ. З притупленою огидою витираю себе байдарочною губкою, твердо командуючи: ╚Назад╩.

Легко сказати, адже попереду все та ж грязьово-колодочна десятиметрова пробка. Хоча цього разу було легше (ви зна╨те, що може зробити борець, що вкусив себе за ┘, вЁдволЁкся). З тонною адреналЁну в кровЁ Ё безумним виразом очей мЁсимо грязь. Поряд проплива╨ водяний пацюк. Молюся, щоб його не помЁтила Марина. Оговтався лише через кЁлька хвилин. Що ж робити далЁ? До мЁсця, де востанн╨ був вихЁд до землЁ кЁлька кЁлометрЁв проти течЁ©, а вже згущаються сутЁнки. Приймаю рЁшення йти потЁчком, що вЁдгалужувався вЁд русла.

ПотЁчок шириною в нашу байдарку, тож веслом попрацювати не вда╨ться. Йдемо пЁдтягуючись руками за кущЁ очерету та осоки. Згодом потЁчок теж розгалужу╨ться Ё зника╨. За п▓ять метрЁв перед нами прямо в водЁ виднЁ╨ться тонка смужка верболозЁв (тож там зовсЁм мЁлко). Поверта╨мо назад до русла. Поверта╨мося ще на сотню метрЁв Ё розумЁ╨мо, що в сутЁнках увЁйшли не в той потЁчок. А наш ось вЁн, теж метровий, але швидший Ё бурхливЁший. ВЁн наче сам засмокту╨ наш екЁпаж пЁд пологи очеретЁв. Повернутися таким буде вкрай важко.

Через 20-40 метрЁв потЁчок виводить нас в нове русло. Воно вужче попереднього (всього 1-3 м) та й течЁя повЁльна, одразу видно, що утворилося воно зовсЁм недавно. Так званЁ береги ще навЁть не сформувалися (прямо на очах однЁ кущЁ пускаються вплав вЁдриваючись, ЁншЁ знаходять собЁ пристанище, зупиняючись в заводях). Русло сильно заросле водяним мохом та дрЁбними плетучими болотяними рослинами, але це нове русло! ВЁдчайдушно молотимо веслами, але вже через кЁлька хвилин нарисову╨ться знайома картина √ русло втрача╨ться. Знову тупик? Бачу незначне порЁдЁння очеретЁв злЁва. Ломимося туди. Пропливши метрЁв 50 розумЁю, що я знаходжуся в озерцЁ дЁаметром пЁвсотнЁ метрЁв. ОбслЁдую його кромку. СтЁна. ТемнЁ╨. В глибоких сутЁнках насилу знаходимо те мЁсце, з якого потрапили в озерце. Виходу нема, гребемо вперед на зникаюче русло. ПрогрЁба╨мо метрЁв з 30 (досить рЁдка жижа, байдарка нехотя, але просува╨ться) Ё┘ ЗЕМЛЯ!!!

Якщо глянути на карту, то не доходячи до ╡вачЁвського озера пЁв сотнЁ метрЁв злЁва в Серет з промЁж двох озерець впада╨ потЁчок, що проходить пЁд мостом над трасою в кЁлометрЁ вЁд рЁчки. На наше щастя сьогоднЁ то не потЁчок, а навпаки стежка вЁд траси до рЁчки. НавЁть не стежка, а ледь помЁтна стежина, що проходить по насипу лише на 10-20 см вище води (очевидно два круглих озерця, що показанЁ на картЁ обабЁч, насправдЁ являючись двома канавами обабЁч стежки якраз Ё утвореннЁ нагортанням Єрунту для формування цЁ╨© стежини з абсолютно незрозумЁлою цЁллю). От ця стежина Ё закЁнчу╨ться островом, що впритул примика╨ до русла рЁчки зажавши його в канаву завширшки метр Ё з надзвичайно швидкою течЁ╨ю (менЁ неодноразово згаду╨ться Коваль зЁ сво©м найлегшим човном в свЁтЁ √ був вЁн, зараза, на СеретЁ, неодмЁнно був).

Швидко ставимо намет. Я за дровами, Марина розкладу╨ речЁ. ПЁд самим берегом за канавою весь час скидаються щуки ганяючи дрЁбноту. Знову щиро розкаююсь, що не взяв спЁнЁнг. Повсюди сотнЁ диких качок. ╡нодЁ тишу прорЁза╨ демонЁчний регЁт чайки, проходячи морозом по шкЁрЁ. Марина готу╨ гречку з зажаркою Ё свининою. ТЁльки тут згадую, що в нас ще ╨ пиво Ё двЁстЁ грам коньячку, дуже доречно. На берег прямо перед нами вискочив пацюк подивився в нашу сторону, дико заверещав, кумедно пЁдстрибнув перевернувшись в повЁтрЁ Ё впав у воду.

НЁч була тривожною. Навколо кричали качки, смЁялися чайки, поряд стрибали щуки Ё вночЁ в гостЁ до нас навЁдався знайомий пацюк. Добре, що я мЁцно сплю, а от Марина хоч Ё вЁдлякувала пацюка всю нЁч колотячи ногами по стЁнках палатки, але смЁтт╨вий пакет з очистками вЁд ранЁшньо© ковбаси та з трьома протухлими рибинами, якЁ я по дуростЁ купив в ЗалЁзцях до пива, вЁн все ж витяг прямо з тамбура намету Ё вщент розшматував.

НедЁля 09.08.09

Проснулися ми о 6.00. НадворЁ стояв туманний ранок. На газовЁй горЁлцЁ швиденько готую обов▓язкову ранЁшню каву та намагаюся розпалити вогнище. Верба, що й так горить неохоче, ще й вЁдсирЁла на додачу. Витративши коробок сЁрникЁв та натренувавши щоки, добиваюсь результату √ отже гороховому супу бути!

Бува╨ таке, що день не заладиться┘ ПЁсля зборЁв речей з▓ясувалося, що GPS-навЁгатор не працю╨: зависа╨ на пЁв запуску. ЗамЁна батарейок, шаманськЁ пританцьовування, биття девайса об колЁно та занурення його у води Серету забрали годину часу. Карта, яка бралася для годиться як дань традицЁ© Ё пЁдстраховка намокла ще звечора (та пробачить менЁ ╙вгенЁй СергЁйович, вчив же┘). Вийшли ближче до 11.

Через кЁлька поворотЁв рЁчки виходимо в ╡вачЁвське озеро. Почина╨ться вчорашнЁй жах в новЁй ЁнтерпретацЁ©: без навЁгацЁ©, русла як такого нема╨, до берегЁв пЁдЁйти неможливо, все озеро заросло очеретами, лататтям, та заплило ╚говн╨цом╩ (так ласкаво ми стали називати помЁсь мулу, водяного моху та Ёншого бруду Ё смЁття).

Йдемо страшним зигзагом, вибираючи мЁсця зарослЁ лататтям (йти по ньому виявилося найлегше за вЁдсутностЁ чистих плес). ВмордувЁнд. Диких качок √ як голубЁв на Хрещатику (ЁнодЁ страшно, щоб яка не нагидила), безлЁч лебедЁв, бЁлих Ё сЁрих чапель, чайок. В куточках свЁдомостЁ застиг вчорашнЁй жах. З острахом погляда╨мо по сторонах, не задумуючись робимо складнЁ рискання злЁва направо, не боячись втрати часу. Ряту╨ лише те, що навколо ранок. Поступово ста╨ глибше. Виходимо на Чисту воду. Вода й справдЁ кришталево чиста не дивлячись на багату флору Ё фауну. То тут, то там з▓являються рибаки, сонно клюючи над вудочками. ДалЁ ©х ста╨ настЁльки багато, що розумЁ╨ш, риба тут ╨, а мЁсце для риболовлЁ потрЁбно займати ще звечора J. ПЁдходимо до греблЁ. Обнос справа налЁво (прохЁд за бЁлим забором). На заплавному озерЁ дядько рибалить на банановЁ. Так, справжнЁй морський надувний банан √ оригЁнально. Русло нешвидке Ё нецЁкаве. Потроху приходять знову плавнЁ.

МЁж селами Великий Глибочок Ё Плотича течЁя пропада╨ Ё русло фактично перетворю╨ться в озеро. Щоб подолати цю дЁлянку потрЁбно грамотно перейти вЁд правого берега до лЁвого. За словами мЁсцевих, ╨ лише одна ╚дорЁжка╩ в очеретах, про яку навЁть мЁсцевЁ рибалки знають не всЁ, але потрЁбно орЁ╨нтуватися по забитим в воду палицям Ё загнутому кущу очерету. ОскЁльки всЁ цЁ Ёстини ми дЁзналися вже в Великому Глибочку, куди причалили набрати води (на картЁ в цьому мЁсцЁ невеличке озерце в болотах), то ми вирЁшу╨мо, що швидше Ё надЁйнЁше буде обнестися, адже неподалЁк дорЁжка-мЁст. ПЁсля мосту плавнЁ наступають з новою силою. Ляка╨, що й на картЁ ця частина рЁчки зображена тонкою звивистою ниткою.

Майже при виходЁ з Чистилова знову ╚вляпу╨мося╩. З учорашнього дня знайомий земельний завал. Пробу╨мо копати переконуючись, що це марна справа (вже зовсЁм не вида╨ться смЁшним анекдот про ╚де ти грЁб, там я й ставив╩). Поверта╨мося до пЁрсу, де рибалять дво╨ мЁсцевих пЁдлЁткЁв Ё покурюють вничку, недовЁрливо позираючи на нас. Розпитати нЁчого не вда╨ться. Важко спЁлкуватися з ╚не водником╩. ОскЁльки на картЁ прогляда╨ться два русла √ перепитую, чи нема через рЁчку бува двох мостЁв. Кажуть що ╨ три┘ Запитую, пЁд яким краще пройти √ вЁдповЁдають, що мости ╚один одного лЁпший╩. Роблю перегляд по берегу. Точно бачу, що через 200 метрЁв чисте плесо, а от як там на цих 200м? Якщо ж обноситися, то метрЁв з 300 мЁнЁмум. ПЁсля невелико© наради вирЁшу╨мо йти вперед. Якщо завал бЁльше 20-30 метрЁв, то на останнЁх силах повернемося Ё зупинимося прямо в селЁ. Втративши кЁлька хвилин Ё довЁвши хлопакам на березЁ, що танки грязЁ не бояться, прогрЁба╨мо вперед п▓ядь за п▓яддю. Завал не такий вже й великий, але русло стрЁмко повернуло праворуч геть вЁд чистого плеса, що проглядалося з берега.

Майже дЁйшовши мосту помЁчаю прохЁд налЁво зЁ значним стоком води. Повертаю Ё вже через сотню метрЁв розумЁю, що це пастка.

Вода просочуючись через стЁни осоки та очеретЁв поверта╨ в русло, вЁд якого мене вЁддЁля╨ всього 5-7 метрЁв. Повертатися дуже лЁнь Ё, незважаючи на протести Марини, вирЁшую перти вперед. ОстаннЁй метр в позЁ ковбоя (ноги стоять на купинах очерету, руками мЁж нЁг протягу╨ться байдарка) Ё ми знову в ╚стру©╩. Проходимо пЁд мостом. Виявля╨ться, ╚три моста╩ йдуть один за одним. Так от про що нам повЁдали хлопцЁ. А от з приводу ╚один одного лЁпший╩ питання спЁрне. 14.00. Жара.

Через кЁлька десяткЁв метрЁв налЁво пЁд зводи очеретЁв сходить швидкий бурхливий потЁк, залишаючи подальше русло зовсЁм без течЁ©. Не переймаючись, йдемо за водою. Ця казкова алея назавжди залишиться в мо©й пам▓ятЁ: спочатку ми пливли в темному коридорЁ очеретЁв завширшки метр, але з такою течЁ╨ю, що весла в воду Ё не мочили, лише переднЁм веслом працювали мов вказЁвником. Весло влЁво √ Ё байда немов змЁйка в тетрЁсЁ шмига╨ слЁдом за веслом пЁд склепЁння трав▓яного тунелю. ДалЁ ми увЁйшли до зачарованого лЁсу. Картина, що вЁдкрилася очам вражала сво╨ю нереальнЁстю: ми пливли просто серед лЁсу. ЛавЁруючи помЁж деревами шука╨мо максимальну течЁю, щоб не збитися з оптимального курсу. По вЁдголоскам потягЁв, що проносяться поряд що чвертЁ години, Ё по сонцю визначаю, що ми йдемо паралельно з/д мосту на вЁддаленЁ кЁлькох сотень метрЁв.

НадалЁ течЁя все розгалужу╨ться Ё розгалужу╨ться, остаточно перетворюючись в озеро серед лЁсу (чи то пак лЁсу серед озера).

В головЁ зароджуються недобрЁ вЁдчуття. Куди йти? Розум пЁдказу╨, що йти потрЁбно за течЁ╨ю, але де вона? Обираю напрям на пЁвдень а далЁ по алгоритму: пЁдходимо до наступного куща Ё за падаючим листям визнача╨мо куди бЁльше тягнеться смЁття вправо, чи влЁво Ё йдемо за ним. Коли листкЁв нема √ пЁднЁмаю веслом з дна трЁшки мулу Ё спостерЁгаю за каламуттю (проблем з цим не виника╨, ми вже й так деякий час раз-по-раз дном судна доторка╨мося до пЁдводних намулЁв). Таким чином проходимо з кЁлометр до тих пЁр, доки течЁя не зника╨ остаточно, а наш корабель почина╨ надЁйно перетворюватися зЁ щуки в повзучого тюленя. ФЁнЁш. Знесилено кида╨мо весла. Переповзши кЁлька раз з однЁ╨© поляни на Ёншу Ё зовсЁм вибившись з сил, розумЁю: далЁ не пройти, а дороги назад не знайти. Достаю квадратики карти, на якЁ вона перетворилася пЁсля намокань, висихань та частого дЁставання з мапника Ё прикидаючи ╚юг к носу╩, визначаю, що ми ма╨мо бути неподалЁк основного русла, яке в цьому мЁсцЁ справа впритул мало б пЁдЁйти до горбистого берега. Щоб переконатися в сво©х припущеннях, лЁзу на найближче дерево. Дерева √ невисокЁ вЁльхи, чахлЁ Ёз-за стояння в водЁ, та й пЁдмоченЁ кореневища тримають ©х не особливо надЁйно. Як йожик в туманЁ, забираюся на верхнЁ найтоншЁ гЁлки ногами, руками балансую як акробат, ноги тремтять, а рука козирком бЁля очей (таких циркЁв ще не бачили джунглЁ Серету). Довкола тЁльки рЁдкий лЁс Ё лише попереду справа в кЁлькох сотнях метрЁв бовванЁ╨ очЁкуваний горб. Десь там пЁд ним рЁчка, це точно. Але як туди добратися?.. В серцях знову вистрибую з байдарки з твердими намЁрами хоч зубами дотягнути ©© до рЁчки. Марина мовчки дивиться на цю дурну затЁю (добре, що хоч мовчить, адже на вЁдмЁну вЁд вчорашнЁх блукань це ж мо© адмЁральськЁ здЁбностЁ завели нас сюди). ВЁдпихнувшись вЁд дерева по ЁнерцЁ© проходжу метр-другий Ё┘ все. Ноги, провалюючись в багнюку бЁльш нЁж по пояс, не дають можливостЁ проштовхнути байду нЁ на крок. Що робити? Ну хоч монетку кидай. ВирЁшую покладатися на ╨диний прилад, що залишився в нашому екЁпажЁ, на жЁночу Ёнту©цЁю. Марина каже повертатися. Ну що ж, спробу╨мо.

Як я Ё передбачав Ёти за течЁ╨ю простЁше, нЁж шукати, звЁдки вона йде┘ Перш нЁж зайти в якусь наступну промЁжну галявинку (коло 5-6м дЁаметром оточене 5-6 кущами-деревами з 5-6 протоками або пролазами мЁж ними) приходиться вЁдвЁдати 2-3 тупикових. БезвихЁдь дода╨ злостЁ Ё сил. Згодом почина╨ вЁдчуватися течЁя. Ломимся на не©, мов риба на нерест, хоч Ё помЁча╨мо, що тут ми точно не проходили. Через годину веслань доходимо до мЁсця, де вода нас просто вЁдносить назад. РЁчка близько, але ми впира╨мося в зарослЁ верболоз. Незважаючи на протести Марини, вирЁшую цього разу продиратися до останнього. З матом, опанням та криками ╚давай╩, тягну на себе гЁлки кущЁв, мов тараном розсуваючи ©х сво╨ю захисною панамою. ╚╡ раз┘╩ Ё ми з байдаркою пЁд хруст ломаних вЁток просто випльову╨мся в русло. Урааа. Дивимося один на одного Ё не зна╨мо, смЁятися чи плакати: всЁ в павутиннЁ, мошках, навЁть Ёз-за пазухи стирчать цурпалки гЁлок та очеретЁв, одяг чорно-зелено-земляного кольору, мокрий, пЁт тече градом┘ ╚А от той пагорб╩ √ махаю рукою, Ё торопЁю: на березЁ сто©ть сЁм▓я (взагалЁ Ё не зрозумЁло, хто з нас туристи) Ё дивиться на нас круглими очима. Уявляю, як вони зачувши мати Ё бубнЁння перестали жувати шашлики Ё з острахом чекали на болотяне чудовисько, що трощить верби Ё мутить води. ╡ тут ми оп-па. Думаю нами ще довго лякатимуть малих дЁтей.

Незважаючи на вЁдкритЁ роти невЁльних глядачЁв, плюхаюся в брудну зарослу мохами воду Ё ╚купаюся╩. ДалЁ починаю вЁдмивати Щуку. Марина пЁдмЁча╨, що пЁсля того як я купаюсь, або ще й судно мию, ми обов▓язково попада╨мо в ще гЁршу калабаню.

Та цього разу все навпаки. Не встигли ми вЁдЁйти вЁд багаточасових блукань (втрачено три з половиною години ходового часу!), кЁлька поворотЁв Ё ми виходимо в гребний канал, що почина╨ться разом з селом Пронятин справа. В рибалки дЁзна╨мося, що через вузьку зарослу ряскою протоку можна потрапити до внутрЁшнього озерця, де ╨ вихЁд до магазину. Судячи з карти далЁ цивЁлЁзацЁя, та й година вже пЁзня, 19.00 √ вирЁшу╨мо отаборитися прямо на околицЁ села пЁд самим лЁсом бЁля розвалено© водокачки. Поки мию голову та остаточно купаю розвантажену байдарку знайомлюся ще з одним рибалкою. Дядька (представився Ярославовичем) виявля╨ться колишнЁм КГБешнЁком, працював в Ки╨вЁ Ё взагалЁ не з лЁсу вилЁз. Перейма╨ться нашими розповЁдями про зламаний навЁгатор та блукання в плавнях, радить користуватися польськими картами замЁсть генштабовських, мовляв вони значно точнЁшЁ. Готу╨мо рис. ПЁдЁйшов Ярославович, запитав чи не страшно поряд з селом, адже ╚умовна щЁльнЁсть п▓яних дурнЁв на кЁлометр квадратний кругом однакова╩. Да╨ мобЁльний на всяк випадок. ВЁн живе поряд Ё готовий ╚лопатою надавати всЁм пЁдсрачникЁв╩, адже його тут кожна собака зна╨, бо©ться Ё поважа╨, тож ми можемо смЁливо казати, що вЁдпочива╨мо тут з його велЁння ;). В нас тиша, а от з протилежного берега, де розкинулось село БЁла, що нинЁ практично Ёнтегрувалося в ТернопЁль, лунають п▓янЁ лайки, розбори, погрози та ржач √ там продовжу╨ться нЁчний активний вЁдпочинок найстЁйкЁших тернопЁльчан. ╙х, не прав ти, Ярославович, зда╨ться там щЁльнЁсть п▓яних дурнЁв недЁльними вечорами зашкалю╨.

ПонедЁлок 10.08.09

Над гребним зранку розлито густЁ бЁлЁ тумани. Ярославович вже кида╨ спЁнЁнг, нЁби й не йшов нЁкуди. Заварю╨мо вЁвсянку зЁ згущеним молоком (вже в тюбиках), снЁда╨мо, чаю╨мо, збира╨мося Ё вперед на Терен-поле.

ПЁсля моста, що за гребним каналом (а рили його як канал всесоюзного значення, 20м завглибшки; навЁть трибуни почали ставити, але все пЁшло по ┘) √ ТернопЁльське озеро. Йти просто краса. Легкий вмордувЁнд змЁнився повним штилем. Проходити краще тримаючись правого берега. Вода брудна, зелена Ё бажання скупнутися не визива╨ зовсЁм. Попереду мЁст. Справа вЁд моста обмина╨мо човнову (чи катерну) станцЁю Ё чалимся на пЁрсЁ (де виднЁються дво╨ схЁдцЁв до виходу в мЁсто). ПЁсля прогляду розвантажу╨мося, герми на спину, байду в руки Ё йдемо в сторону мосту. КЁлька цЁкавих пЁдходять подивитися на байдарку, ©м надувастик в дивину, адже самЁ вони колись ходили лише на тайменях. Перед мостом переходимо дорогу. ВЁрнЁше урочисто траверсимо потЁк машин по зебрЁ, маякуючи веслами замЁсть прапорцЁв про початок Ё закЁнчення колони. БЁля ближнЁх ларькЁв нарештЁ викидаю накопичене смЁття (якось завжди про нього забуваю Ё вожу з собою, мов рЁдне) Справа по руслу через сотню метрЁв ста╨мо на воду. Посадка досить незручна.

ДалЁ рЁчка брудна Ё взагалЁ не цЁкава. Проходимо безлЁч мостЁв (7-8 впродовж пЁвгодини). РибакЁв нема╨, тож Ё риби певно теж. Згодом з▓являються очерети Ё острахи попереднЁх днЁв. ЗбЁльшу╨ться течЁя. Русло заросле, але завжди можна знайти метрову дорЁжку з бистротоком. Береги дедалЁ бЁльше нагадують Случ. Потрохи входимо в хащЁ. Починаються частЁ завали (здебЁльшого прохЁднЁ, хоча трапляються Ё серйознЁ). Знову з▓являються гуси (помЁчено, що вони ╨ Ёндикатором вЁдкрито© води). Попада╨ться перша шиверка (перешкоди мЁкроскопЁчнЁ, але пЁсля плавнЁв здаються такими знаковими Ё бажаними). ТечЁя набува╨ слаломного характеру. Дуже крутЁ повороти на руслЁ шириною 1-3 м Ёз-за бокових перешкод (поваленЁ дерева, виступи камЁння).

Зупиняюся в селЁ ОстрЁв бЁля величного колишнього храму, який якраз реконструюють (грамотнЁше було б дЁйти до моста в селЁ). БЁля мосту табличка ╚Природно-заповЁдний фонд Укра©ни. ГЁдрологЁчна памятка природи ОстрЁвське джерело. Охороня╨ться законом╩. Нижче по течЁ© Ё саме джерело справа. Вода чиста Ё смачна (як виявилося вона досить довго зберЁга╨ сво© властивостЁ). На берегах церкви Ё храми.

В селЁ БуцнЁв пам'ятка архЁтектури ≈ залЁзничний мЁст, збудований в 1897 роцЁ.

Почувши попереду шум, несподЁвано помЁча╨мо греблю. Дивно, пЁдпору води не помЁтно, хоча течЁя практично пропала. Обнос справа. Знову потрапля╨мо в джунглЁ, пригина╨мося майже пЁд кожним деревом. МЁсцями приходиться гребти лежачи, бо течЁя серйозна, а рЁчка наповнена ломаками Ё дошками. По бокам з▓являються пагорби. Бачимо каменярЁв, що нещадно руйнують схили одного з пагорбЁв. Ух, ти! Перед нами перший злив висотою 20-30 см.

ДалЁ √ рЁвномЁрна течЁя та нависаючЁ дерева (пейзажЁ нагадують Ворсклу). Попада╨ться шматок ╚рульожки╩ мЁж частковими завалами Ё ми ста╨мо на ночЁвлю перед селом Лука при виходЁ з села МиролюбЁвка? МЁсце гарне, рЁвне, достаток дров, поряд хвойний лЁс, хоча неподалЁк виднЁються крайнЁ хати села. На вечерю в нас укра©нський борщ з часником, курятиною Ё салом. День видався просто Ёдеальним. СтЁльки вражень, змЁн пейзажЁв та часто© мЁнливостЁ характеру рЁчки за один день я ще не зустрЁчав. Правду кажуть, хто не був в пеклЁ, той раю не зна╨.

ВЁвторок 11.08.09

═НЁч видалася дуже тепла, практично без роси. ПЁдйом о 7.00. СнЁда╨мо пшеничною кашею з курятиною Ё зажаркою (все таки добре мати в походЁ шеф-кухара).

ВЁдмаху╨мося вЁд корЁв, що намагаються скуштувати тент палатки або одежину. Швидко збира╨мося Ё от о 9.45 ми вже на водЁ. ВЁдразу через 30м непрохЁдний завал. Ну Ё чому було не продивитися рЁчку Ё стати на воду пЁсля нього? ТакЁ завали на мЁсцевому сленгу називаються ╚патрон╩, тобто затор. Цей патрон представля╨ собою просто дику гору пластикових пляшок.

Обнос по ПБ. Подумки роблю кЁнцеву переоцЁнку маршруту. РозумЁю, що пройти запланований маршрут в заданЁ строки неможливо в зв▓язку з масою дрЁбних перешкод, що забирають багато часу, тож вирЁшую й зовсЁм не квапитися, а насолоджуватися маршрутом. Буквально протягом першо© ж години трапля╨ться кЁлька десяткЁв завалЁв. До цього походу я б обносив половину з них. Цього ж разу обЁйшлися 3-4 обносами. Перед Микулинцями русло на кЁлька хвилин очища╨ться. ВЁдкрива╨ться мальовничий кра╨вид на Тро©цький костел.

Ста╨мо пЁд першим Микулинецьким мостом (МикулинцЁ-Воля) (МикулинцЁ √ вважа╨ться найдавнЁшим мЁстечком на ТернопЁльщинЁ та одним Ёз найдавнЁших на ЗахЁднЁй Укра©нЁ. Перша писемна згадка √ 1096 як Микулин, згЁдно з ╚Повчанням╩ Володимира Мономаха). ПомЁчаю що спортивнЁ тапки, якЁ вЁрою Ё правдою послужили менЁ в плавнях Ё заслужено були вимитЁ Ё поставленЁ на корму для просушки, пЁсля хащ, пригинань Ё протаскувань помЁж гЁлок, вже не ╨ парою L. Згадую навЁть момент, коли я, перетягуючи байдарку над поваленим деревом в вузькому промЁжку мЁж двома гЁлками, ставив ©© на ребро. Все що слабо примуфтовано обов▓язково загубиться (туристична мудрЁсть). КЁлька хвилин вдивляюся в води Серету з надЁ╨ю, що тапок мене спробу╨ наздогнати, але марно √ Серет прийняв жертву. Оглядаю ру©ни замку 16-го столЁття на ПБ Ё прямую в мЁсто за тапками Ё пивом.

НинЁ серед досить великого мЁста я й справдЁ виглядаю неприродно: пофарбованЁ деревами шорти та панама, обвЁтренЁ губи Ё босЁ припиленЁ ноги шльопають мощеними брукЁвкою вулицями. На недовЁрливЁ погляди бабусь-продавцЁв розповЁдаю свою ЁсторЁю. Купую шльопи виробництва мейд Ён Чайна Ё за наводкою бабусь Ёду до Микулинецького пивзаводу. Але не склалося. НайсвЁжЁше Ё найдешевше Микулинецьке пиво в мЁсцевому кафе продають по сво╨му дивному графЁку Ё чекати менЁ ще бЁльше години. Ну що ж, знову повертаюся в центр Ё затарююсь в магазинЁ. Заодно продивляюся другий мЁст. ПотрЁбно було вЁдразу зупинятися бЁля нього. МЁж двома микулинецькими мостами гребля-водопад.

═НепрохЁд. Обнос справа по лугу з десятками лавочок та столЁв (можливо по ночам тут збира╨ться та╨мний клуб микулинецьких шахЁстЁв). Фотографу╨мося поряд з 5-6ти метровими рослинами, що нагадують гЁгантський окрЁп.

ПЁсля другого мосту знову патрони, перетягування над гЁлками, пропливання лежачи з проносом гЁлля над собою. Обносити вирЁшили лише те, що обносити або значно швидше, або не обносити небезпечно для життя. ВЁдразу ж обнос. Повний Ё протяжний завал рЁчки. Робимо перепочинок Ё заодно крадемо 7 маленьких качанЁв кукурудзи (на пЁвторалЁтрову каструльку), та пробачать менЁ невЁдомЁ хазя©, котрих не було поряд.

═╡ перед Микулинцями Ё вЁдразу пЁсля в рЁчку впадають чисельнЁ потЁчки-вонючки (стоки каналЁзацЁ© чи вЁдводи скотоферм). Та й вся рЁчка в цЁлому дуже брудна Ё вонюча. РибакЁв обмаль (напевно з рибалкою тут не дуже┘). Майже всЁ зустрЁчнЁ мешканцЁ кажуть, що далЁ по рЁчцЁ проходу нема. Це не надиха╨, але ми вперто гребемо крЁзь павутиння заростЁв. Зда╨ться вже в СтрусовЁ бачимо вир смЁття. БЁльша частина стру©, закручуючись вправо, утворила справжню пастку для пляшок, кЁлькох плавучих кЁнескопЁв та Ёншого смЁття.

ДалЁ пЁд водою струя виходить влЁво Ё злива╨ться на безладно нагромадженЁ бетоннЁ плити перемежованЁ з дерев▓яними кЁлками, дошками та виступаючими каменями. Сплавитися? Великий ризик для байди. З труднощами зачалившись бЁля ПБ смЁтт╨виру роблю огляд. За важкодоступним поросшим схилом √ закинутий завод, де все оточено ржавим металом, без вЁкон стоять занедбанЁ примЁщення-привиди, а вся земля залита мазутом та смолою (пересуватися бажано по накиданих уламках цегли). Прогляд показав, що потрЁбно проводити байду вверх по ПБ на сотню-другу метрЁв, переправлятися Ё обноситися по ЛБ. Так Ё зробили. ПЁсля екстремально© чалки на значнЁй течЁ© перед описаним виром за трухлявий пеньочок та вЁдвантаження речей ╚на плаву╩, з веселим оханням та матюками намага╨мося витягти все на берег висотою близько 3 метрЁв Ё нахилом 50 градусЁв. Виявилося, що стали ми в людських городах перемежованих мЁж собою нагромадженням гЁлок √ перелазами. Пройшовши кЁлька городЁв, бачимо стежину до берега, що проходить у заростях двометрово© кропиви. Я лише в шортах, Марина в купальнику √ весело! Завантажилися Ё вЁдпочива╨мо, роздумуючи над тим, що пЁсля ядерно© вЁйни виживуть лише туристи. Бачимо, що обнос по ПБ був би значно простЁшим та й вЁдхЁд вЁд берега там не згЁрший. Ех┘

═Через кЁлька хвилин розвалений млин. На пЁдмурках випивають мЁсцевЁ хлопцЁ, даючи нам кориснЁ поради та не менш дотепнЁ коментарЁ. На остаток повЁдомили нам, що ╚далЁ розбитий мЁст √ все одно не пройдете╩. Пройшли. О 19.30 почина╨мо придивлятися мЁсце пЁд стоянку. Кругом населенка. Село СвЁтанок, що справа, перероста╨ в ЗубЁв. Два пацана рокЁв восьми кричать нам, що ми не пройдемо Ё демонстративно смЁються (цЁ Нострадамуси менЁ вже починають набридати). На зло ©м розгорта╨мо значний п▓ятиметровий ╚патрон╩ з пластикових пляшок. Пройшовши, салюту╨мо: ╚Пройшли!!!╩. Пацани бЁжать по берегу вигукуючи бравЁ викрики хвацько-погрозливого характеру. Зупинився, поспЁлкувався з ними. З▓ясував, що по правЁй сторонЁ хати аж до ┘ матерЁ, а от по лЁву √ лЁс. Прогляд злЁва √ поляна поруч з селом. Пропоную зупинитися. Пацани далЁ бЁжать за нами по березЁ Ё кидаються чим попало: камЁнцЁ, пЁсок, пляшки. З трудом стримую себе, вдаючи, що не помЁча╨мо ©х. Марина пропону╨ пропливти трохи далЁ. Неохоче погоджуюсь. ДалЁ прогляди показують лише багатометровЁ зарослЁ кропиви та людськЁ городи за ними. Дума╨мо, проплива╨мо сотню метрЁв до повного завалу Ё поверта╨мося в кропиву проти течЁ©. Про себе матюкаюся, вголос щось бубню на зразок ╚все проти нас сьогоднЁ, бу-бу-бу┘╩. Вибралися з кропиви (пЁсля всього дня по нЁй ми вже ходимо мов святЁ по водЁ) перемежовано© гЁллям поруч з погорЁлим полем Ё стали на стоянку о 22.00!!! Да-а┘ НастрЁй препаскудний, ще й МаринЁ псую. Ех, потрЁбно було все таки тим малим дати по шиям хорошенько.

═Поставилися пЁд лЁхтарями, з▓©ли консерву з мЁдЁй та рапанЁв з на пЁвроку простроченим термЁном (страшно, але смачно) з часником (Марина вЁдмовилася на користь традицЁйно© кЁльки в томатЁ). Спалося жахливо: покусанЁ комарами та обпеченЁ кропивою ноги не давали покою дурнЁй головЁ J. А ще натрушенЁ при проходженнЁ завалЁв в труси Ё за пазуху дрЁбнЁ жучки-паучки лазили по спальнику створюючи атмосферу справжнього терарЁуму. На додачу вночЁ пЁшов дощ.

Середа 12.08.09

═Проснулися також пЁд дощем. На газовЁй горЁлцЁ заварив собЁ каву, МаринЁ зелений Ё пишу звЁт. Зварили вЁвсянку. Погода перемЁнлива вЁд проливно© до просто паскудно©. РозумЁю, що потрЁбно все ж вирушати. Збира╨мось Ёз середини: паку╨мо речЁ, знЁма╨мо внутрЁшню палатку, все в герми, а зовнЁшнЁй тент мокрим просто в кульок.

Обнесли вчорашню перешкоду (заодно знайшов зарослЁ ожини Ё вволю на©вся ягЁд) Ё в 12.45 в путь. ДалЁ традицЁйнЁ непролазнЁ хащЁ з завалами на кожних двЁстЁ метрЁв.

Принципово не робимо обноси: перетягу╨мося через гЁлля, пролазимо пЁд деревами, втискаючись тЁлом в байду. Щуку жаль. Вже вчора вона стала протЁкати. ДЁрок нема╨, а вода просочу╨ться через потертостЁ. Йдемо, як свинЁ. Пропливаючи пЁд низькими гЁлками дерев, що звисаючи занурюються в воду, з води дЁстаються Ё на нас осЁдають шари добЁрного, чорного як вакса, вонючого мулу. Через годину-другу рЁчка на мить стала вЁльнЁшою. Я помЁтив, що ми проплива╨мо пЁд гЁллям нависаючо© над водою лЁщини. ЗЁрвав кЁлька горЁхЁв Ё подарував МаринЁ. Виявилося, що вони вже цЁлком ©стЁвнЁ. РЁчка стала ще спокЁйнЁшою. МасивнЁ верби змЁнилися кущами. Зупиня╨мося. Лиша╨мо Щуку на прив▓язЁ, а самЁ берегом поверта╨мося за горЁхами. Виявля╨ться, краще було вернутися на байдЁ Ё рвати горЁхи з води, оскЁльки лЁщина вся все рЁвно звиса╨ над водою, а горЁхи бовванЁють лише на кЁнчиках тонкого гЁлля. Балансуючи над водою нарвали кульок горЁхЁв. Диву╨ рЁвнЁсть Ё стрункЁсть молодих погонЁв лЁщини: зимою тут можна було б нарЁзати добЁрних вудилищ.

═Через 100-200м знову джунглЁ. Марина весь день в поганому гуморЁ. Переважно мовчимо. В ОстровцЁ при впаданнЁ право© притоки нова витЁвка природи: рЁчка розбива╨ться на два русла: справа вузький бистротЁ пЁд гЁлками верб, злЁва √ порог пЁд кЁлькома масивними гЁлками, що впира╨ться на колоду злЁва Ё з великим обливняком серед протоки. Подумавши Ё зваживши всЁ за Ё проти, йдемо влЁво. Красивий вдалий прохЁд (а могло бути ой як непри╨мно). ВЁдбулися лише гулею на лобЁ Марини √ непомЁчена дрЁбна гЁлка. Знову хащЁ, будь вони неладнЁ.

О 16.00 виходимо до села МалЁв. Перед ним направо вЁдходить канал чи то на млин, чи ще куди. Прямо ж гребля з чудними завалами та чистою водою. Привал. Купаюся досхочу, пру брудний одяг, панаму, мию голову, байдарку. ВЁдчуваю, як змиваючи з себе бруд, неначе вЁдмиваю вЁд бруду всЁ пройденЁ сьогоднЁ хащЁ. Довкола палюче сонце та непорушна тиша (в тунелях сонця то не видно). Доки сохне одяг √ в село. ВЁд мосту вдалинЁ можна помЁтити залишки мурЁв величного замку з добре збереженою баштою та новозбудованою церквою всерединЁ. ОбЁцяю МаринЁ, що далЁ завалЁв не буде, адже до рЁчки впритул то злЁва, то справа пЁдступають крутЁ схили, отже мають початися ДнЁстровськЁ пейзажЁ. Та вже за поворотом рЁки розумЁю, що передбачити Серет неможливо. Проходимо чисельнЁ завали. ╞х багато, але всЁ нескладнЁ. Проходяться сповЁльненням ходу, корекцЁ╨ю тра╨кторЁ© руху та легким перекладанням тонких гЁлок верби вЁд грудей за голову. ПомЁчена башта бовванЁ╨ просто над нами. Було б кЁлька екЁпажЁв, можна було б оглянути. ЗустрЁчна тЁтка розповЁла, що це колишнЁй монастир Ё ми знаходимося в селЁ ПЁдгЁрцЁ, що напроти Семенова (©х на картЁ нема╨). РозгомонЁлися. Дивуюся зникненню пляшок, на що тЁтка ЁнтелЁгентно повЁдомила, що вже в цьому сезонЁ назбирала десяток мЁшкЁв ╚бутильованого полЁпропЁлену╩. Подумалося, якби кожен надрЁччанин зробив би те саме? РЁчка в цих мЁсцях на картЁ позначена тонкою лЁнЁ╨ю, напевне тому, що береги досить високЁ, а сама рЁчка завширшки не перевершу╨ 5-6 метрЁв. ПЁсля Семенова в Серет впада╨ рЁчка ГнЁзна, пЁсля чого русло кардинально змЁню╨ться. На змЁну завалам приходять просторЁ плеса 15-25 метрЁв завширшки. ПоодинокЁ поваленЁ дерева вже не можуть перекрити рЁчку, хоча разом з низькорослими верболозами протилежного берега раз у раз створюють метровЁ коридорчики-тунелЁ. Проходимо Залав▓я та ПЁдгайчики. Враження, що ми на СлучЁ нижче Новоград-Волинського. Ста╨мо на ночЁвлю на мальовничЁй просторЁй полянЁ (майже непомЁтнЁй з води), оточенЁй високими деревами акацЁ© та лугами перцево© м▓яти.

═Затишок, п▓янке повЁтря Ё пречудовий настрЁй сповнений оптимЁзму стира╨ незгоди попереднЁх днЁв перетворюючи бруднЁ ЁсторЁ© просто в похмурЁ легенди-страшилки. НарештЁ на нормальних дровах варимо гречку з курячими шлуночками Ё чесно вкрадену кукурудзу.

Четвер 13.08.09

Проснулися о сьомЁй. Кава. ВЁвсянка з гавайською сумЁшшю, вчорашнЁ горЁхи, кукурудза, сало з часником. Так, це щось┘ Довго снЁдаю, довго пишу, довго збира╨мося. Вийшли об 11.15. Година спокЁйного веслання Ё ми пЁдходимо до греблЁ. Значний перепад висот 4-5 метрЁв. Велика частина рЁчки сходить через греблю лЁворуч, Ёнша √ вЁдгалужу╨ться в канал направо пЁд красивим мЁстком. В каналЁ жвавий бистроток, та й вЁдстань вдвЁчЁ менша нЁж основним руслом, натомЁсть нахиленЁ гЁлки верболоз. ЗлЁва √ спокЁйне плесо, але це й ляка╨.

Слухаю Марину √ йду влЁво. З▓являються завали, правда не суцЁльнЁ. ОбЁйшовши Долину ста╨мо за мостом набрати води. Робимо тривалий вЁдпочинок з ╚солярЁ╨м╩. Пропливли трохи, погода почала псуватися. О 16.00 линув дощ. Трима╨мося до першого ╚промерзання╩. О 16.40 промерзли. Ставимо пЁд дощем палатку перед самим селом БуданЁв вЁдразу за мостом ЛБ на територЁ© колишнього цукрового заводу (зовнЁ нагаду╨ звичайнЁсЁнький колгосп з трансформаторною будкою, силосною ямою, корЁвниками вдалинЁ Ё випаленим полем поруч) на бережнЁй кручЁ мЁж самою рЁчкою Ё колишньою грунтЁвкою. Пробу╨мо поставити спочатку тент, а вже до нього зсередини крЁпити внутрЁшню палатку посуху. Так, все залиша╨ться практично сухим, але гра свЁчок явно не варта (намудохалися по царськи). Через кЁлька хвилин дощ скЁнчився, а о 17.15 вийшло сонце. Палатка, байдарка мокрЁ, речЁ розпакованЁ √ вирЁшили вже нЁкуди сьогоднЁ не йти. Магазин дуже далеко, аж за залишками мурЁв замку, перебудованих на костел, що виднЁються на пагорбЁ злЁва. ДЁвчина в магазинЁ сприйма╨ мене за бомжа Ё не хоче давати пиво (такий казус трапля╨ться вперше). ╡ не справляють на не© враження масивна срЁбна цепочка та титановий годинник з браслетом, дивиться на мЁй брудний капелюх Ё морщить лоба. Така порча знЁма╨ться лише шелестом грошей витягнутих з гермогаманця.

ТЁльки назбирав дров, як знову линув дощ, мов з вЁдра. ╞мо консерви, Ё √ спати.

П▓ятниця 14.08.09

Зранку кава Ё гарна погода. Сушимося, варимо борщ, чай Ё об 11.30 в путь. До Скоморошого швидка течЁя з поодинокими перекатами (один раз прийшлося навЁть робити стометрову проводку). ВЁдчуваються днЁстровськЁ мотиви. ДалЁ рЁчка повернула на схЁд Ё течЁя майже повнЁстю зникла. КласичнЁ случанськЁ пейзажЁ. МЁсць для стоянок нема аж до само© ГЕС (виключення двЁ полянки злЁва при поворотЁ рЁки на пЁвдень). Скородинський став перед ГЕС (1958 р.) дуже мЁлкий Ё замулений. Йдемо на ╚чорних веслах╩. Направо вЁд ГЕС за пагорбом розкинулося село СкородинцЁ. Докуповую хлЁб в ТоргЁвельному ЦентрЁ (монстр совдепа), оглядаю визначнЁ мЁсця: бЁльшЁсть хат критЁ черепицею, зруйнований явно стародавнЁй величний храм (навЁть я мимоволЁ перехрестився), циганка на вантажЁвцЁ, що кричить в мегафон: ╚Купу╨мо телевЁзори та металолом╩.

═Село плюс тривалий обнос з ЛБ на ПБ (можна Ёнакше) зайняло пЁвтори години. ПЁсля ГЕС течЁя переважно швидка. Йдемо пЁд всЁма вЁтрилами. О 17.20 зупиня╨мося на ночЁвлю поряд з селом БЁла (вЁрнЁше мЁж чотирма написами БЁла на картЁ) перед самим Чортковом з метою завтра за годину дЁстатися Чорткова, просушитися Ё неквапно шукати транспорт до ЗалЁщикЁв чи Тернополя. НочЁвля дуже правильна: навпроти красива неприступна прямовисна кам▓яна стЁна метрЁв на 10-15 заввишки (можливо це Ё ╨ вЁдслонення гЁрських порЁд силурЁйського Ё девонського перЁодЁв), на березЁ грушЁ, липи та ЁншЁ здичЁлЁ плодоноси (неначе сотню рокЁв тому тут була чиясь садиба). РЁвна поверхня землЁ дозволила б поставити з десяток наметЁв. Гарний пЁдхЁд до води, вЁдсутнЁсть комарЁв та вЁддаленЁсть цивЁлЁзацЁ©.

Часу вдосталь, тож неспЁшно збираю дрова (теж не верба:), доки Марина облаштову╨ гнЁздо, купаюся, варимо гороховий суп. Спокою не дають щуки, якЁ по кЁлька раз на хвилину вистрибують з води, неначе знущаючись, показують сво© тушЁ хапаючи загнаного малька (все, наступного разу беру весь свЁй риболовний арсенал). НЁч прохолодна з рясними ранковими туманами.

Субота 15.08.09

═Зранку митт╨во розпалюю багаття з сухих гЁлок, прихованих в тамбурЁ палатки на випадок негоди (вкотре карбую в пам▓ятЁ, що потрЁбно купити сухий спирт або нарЁзати велосипедну камеру). Варимо рис, з залишкЁв капусти, моркви та олЁ© робимо салат, до©да╨мо сардини, паштет та лЁсовЁ горЁхи. З таким снЁданком не хочеться Ё весла до рук брати. Збира╨мося. На берег пЁдЁйшли пастухи. Кажуть, що до Чорткова нам пливти не бЁльше 20хв, адже вЁн прямо тут за поворотом. А пЁшки не бЁльше трьох кЁлометрЁв. На думку спада╨, що наш по©зд взагалЁ може зупинятися в ЧортковЁ. Роздумую, що можливо краще прогулятися з байдаркою в руках, анЁж зайвий раз перепаковуватися та просушуватися. На тому й порЁшили┘

ВЁдбуття:

Герми на плечЁ, Щуку в руки Ё вперед. Жарко, а я ще й в камуфляжЁ щоб герма не натерла плечЁ, яким Ё так немало дЁсталося за цЁ днЁ. Виявилося, що пастухи або не знають арифметики, або вЁдстань нам сказали в милях. Топаю, а пар з мене стовпом. Промока╨ камуфляжна куртка Ё пЁт стЁка╨ просто по гермомЁшку. Чорногора влЁтку виявилася значно легшою нЁж це пЁшкування з дивним для зустрЁчних спорядженням. Вийшли на колЁ© Ё вже повз них заходимо на самий вокзал. Так наш по©зд ╧350 прибува╨ в ЧорткЁв в 18.50. Чека╨мо, вантажимося, короткий перекус в по©здЁ Ё люлЁ незважаючи на п▓янЁ вигуки сусЁдньо© компанЁ© хлопцЁв, що поступили в ки©вськЁ ВУЗи Ё ©дуть покоряти столицю (боюся, що ця безпечнЁсть ©м, незнайомим з контролерами та вокзальною публЁкою, ще може вилЁзти боком). Просинаюся за годину до Ки╨ва. Кава. 06.57 вокзал. ПЁшком до Укра©ни. Тролейбус, Ё от ми дома. ВЁдразу ж намагаюся оживити навЁгатор. По USB вЁн видний, довго шаманю, тричЁ мЁняю прошивку Ё лише коли я по найновЁшЁй версЁ© поверху залив ту ж прошивку прибор ожив. Трек першого дня врятовано. Хоч щось.

Витрати:

╞жа, близько═100/2

ТаксЁ в ТернополЁ═8/2

Автобус ТернопЁль-ЗалЁзцЁ═10

Всього: приблизно═215 грн. (27$) + пиво

Висновки:

РЁчка мальовнича, але дуже брудна Ё засмЁчена. Маса дрЁбних Ё серйозних перешкод дикту╨ багато обносЁв.

За 6-ти годинний ходовий день на байдарцЁ Щука при умовах штилю, вЁдсутностЁ течЁ© Ё перешкод можна вЁльно пройти 30-35 км. Для реальних умов потрЁбна корекцЁя.

РЁчку бажано ходити кЁлькома екЁпажами, що значно спростить обноси та подолання перешкод. На катамаранЁ на таку рЁчку йти не варто взагалЁ.

Дякую КБ ╚Сталкер╩ за вдалу конструкцЁю байдарки, що змогла пережити значнЁ знущання, хоча й прийдеться кле©ти значнЁ, майже наскрЁзнЁ потертостЁ. Можливо за©ду до вас зимою за наступною Щукою.

Як здорово, що зЁ мною не пЁшли кЁлька новачкЁв, яких я майже зманив Серетом. Для них ця подорож могло б стати моральною травмою. ╡ як погано, коли поряд нема╨ сво╨© перевЁрено© команди (СлинькЁв, ГерасимчукЁв, Горячковського).

НавЁть для простих походЁв здорово мати грамотне спорядження.

Для спрощення маршруту Ё щоб дЁйти все-таки до ДнЁстра раджу стапелитися в ТернополЁ, або в СеменовЁ.

ОкрЁм GPS-навЁгатора обов▓язково потрЁбно брати паперовЁ карти Ё бажано в кЁлькох посудинах, або екземплярах.

Для розпалки багаття потрЁбно щось брати, особливо, коли група з двох людей Ё на привалЁ потрЁбно витрачати мЁнЁмум часу на будь-яку операцЁю.

Обов▓язково потрЁбно мати сплавне взуття, що добре фЁксу╨ться на ногах.

Правильне харчування в походЁ √ залог гарного настрою Ё економЁя срального паперу.

Казанковий трос Ё в перший же день вирубанЁ пЁд нього стЁйки матимуть мЁнЁмальну вагу, найкращу транспортабельнЁсть та швидке приведення в бо╨готовнЁсть.

Контакти:

Автор звЁту √ Володимир Хмелюк

E-mail: hmelyuk@bigmir.net

ICQ: 251-284-115